- комплектувати
- —————————————————————————————комплектува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
комплектувати
Смотреть что такое "комплектувати" в других словарях:
комплектувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Складати комплекти чого небудь. Комплектувати газети. 2) Набирати потрібну кількість кого , чого небудь; доповнювати до комплекту. Комплектувати бібліотеку … Український тлумачний словник
комплектований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до комплектувати … Український тлумачний словник
комплектування — я, с. Дія за знач. комплектувати … Український тлумачний словник
комплектуватися — у/ється, недок. 1) Набиратися в комплект (у 2 знач.), входити до нього. 2) Пас. до комплектувати … Український тлумачний словник
перекомплектовувати — ую, уєш, недок., перекомплектува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Комплектувати ще раз, повторно або заново, по іншому. Перекомплектовувати бібліотеку … Український тлумачний словник
скомплектувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до комплектувати … Український тлумачний словник
набирати — I = набрати 1) (яку н. кількість чогось), брати 2) (збирати потрібну кількість людей для чого н., куди н.); вербувати, завербовувати, завербувати, рекрутувати книжн. (про учасників, працівників чого н. за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок… … Словник синонімів української мови
комплєтувати — тую, туєш, Ол. Комплектувати, збирати комплекти чогось … Словник лемківскої говірки
